Умови перебування іноземців на території Польщі

Іноземець може перебувати на території Республіки Польща, якщо в нього є:

1) дійсний проїзний документ;

2) дійсна віза або інший дійсний документ (наприклад,  дозвіл,  перепустку у певних  випадках), що  дає  право  на  в’їзд  і перебування  на  цій  території;

3) дозвіл на в’їзд до іншої держави або дозвіл на перебування в іншій державі, якщо такі дозволи необхідні у випадку транзитного проїзду.

Іноземець може подорожувати і перебувати на території держав Шенгенської зони (також на території Республіки Польща), і йому не потрібно візи на період, який не перевищує 3-х місяців в рамках 6-ти місячного періоду від дня першого в’їзду на територію Шенгенського простору на підставі національної візи або дозволу на проживання виданного однією з держав Шенгенської зони, у випадку Польщі – Карти побиту, оскільки одночасно виконує загальні умови в’їзду та перебування на території держав Шенгену,

тобто:

  • має дійсний проїзний документ;

  • вміє обґрунтувати ціль (наприклад продемонструвати письмове запрошення; виклик; організовану поїздку; інший документ, який підтверджує мету подорожі) і умови планованого перебування;

  • має достатні витрати на утримання або можливість отримати їх згідно з законом (це може бути готівка у формі вільноконвертованої валюти, дорожні чеки, чекові книжки для рахунку у іноземній валюті, кредитні карти або будь-які інші засоби з джерел у іноземній валюті;   розмір фінансових засобів для проживання повинен відповідати тривалості та меті перебування та прожитковому мінімуму у відвіданій країні або країнах Шенгену; орієнтовні суми, наявність яких вимагається для перетину зовнішніх кордонів Шенгену, встановлюють-ся кожного року внутрішньодержавними інструкціями окремих країн);

  • не є особою зареєстрованою у Шенгенській інформаційній системі (SІS), тобто не має запису у даній системі з метою недопуску;

  • не розглядається в якості особи, яка складає можливу реальну загрозу суспільному порядку, внутрішній безпеці держави, загальному здоров’ю чи міжнародним відносинам будь-якої держави Шенгенського простору.

До країн Шенгенської зони належать: Австрія, Бельгія, Греція, Естонія, Данія, Іспанія, Італія, Литва, Латвія, Люксембург, Лінхтенштейн, Мальта, Нідерланди, Німеччина, Польща, Словаччина, Словенія, Угорщина, Фінляндія, Франція, Чехія, Швеція, а також Швейцарія, Норвегія і Ісландія (останні три країни Шенгенської зони не є членами ЄС). Автoмaтичнo приєднaлиcя дo Шeнгeнcькoї зoни (xoчa угoду нe пiдпиcувaли): Андoррa (рaзoм з Icпaнiєю), Мoнaкo (рaзoм з Фрaнцiєю) і Сaн-Мaрiнo (рaзoм з Iтaлiєю)

Слід наголосити, що: Велика Британія, Ірландія, Кіпр, Болгарія і Румунія це країни-члени ЄС, які не належать до Шенгенської зони. Цi крaїни пiдпиcaли Шeнгeнcький дoгoвiр, aлe нe вiдмiнили у ceбe пacпoртний кoнтрoль. Щo cтocуєтьcя ocтaннix трьox крaїн (Бoлгaрiї, Кiпру i Румунiї), вoни пoки щo тeж нe вxoдять в крaїни Шeнгeнcькoї зoни, ocкiльки пacпoртний кoнтрoль при пeрeтинi мeж циx дeржaв дoки тiльки плaнуєтьcя вiдмiнити.

Передрук інформації, що розміщена на сайті Polonia-Consulting, без згоди адміністрації суворо заборонено!