Про сплату податку на доходи фізичних осіб на території Польщі

У Польщі існують прямі і непрямі податки.

Основний поділ податків виглядає таким чином:

  •  прямі:

  • податок на доходи фізичних осіб,

  • податок на доходи юридичних осіб,

  • податок на спадки і дарчі,

  • податок на цивільно-правові дії,

  • сільськогосподарський податок,

  • лісовий податок,

  • податок на нерухоме майно,

  • податок на транспортні засоби;

  • непрямі:

  • податок на товари і послуги (ПДВ, пол.VAT),

  • акцизний податок,

  • податок на гральний бізнес.

Прямий податок сплачується безпосередньо до податкових органів, а його розмір  тісно  пов’язаний  зі  статусом  платника  податку.  Непрямий  податок  сплачується автоматично – при придбанні матеріальних благ (ПДВ включений в ціну багатьох товарів) або послуг.

Податок на доходи фізичних осіб зобов’язані сплачувати всі фізичні особи, які отримують  доходи.  Виняток  з цього  правила  – доходи,  звільнені  від  оподаткування, а також доходи, з яких не стягується податок. Для сплати податків кожен платник податку повинен отримати номер NIP, детальніше про це читайте в нашій статті «Порядок отримання ідентифікаційного номера платника податків NIP».

Фізичні  особи,  місце  проживання  яких  знаходиться  у Польщі,  несуть  необмежений  податковий  обов’язок.  Це  означає,  що  ці  особи  несуть  податковий обов’язок у Польщі з усіх отриманих доходів незалежно від місця розташування їх джерел. Тому важливою інформацією є те, чи рідна країна іноземця вимагає так зв. подвійного оподаткування. Місце проживання даної особи знаходиться у Польщі, якщо у Польщі знаходиться центр її життєвих інтересів, і вона перебуває тут понад 183 дні у податковому році. Фізичні особи, місце проживання яких не знаходиться у Польщі, несуть податковий обов’язок лише здоходів, які вони отримують на території Республіки Польща (обмежений податковий обов’язок).

Оподаткуванню  податком  на  доходи  фізичних  осіб  підлягають,  як  правило,  всі доходи,  при  чому  положення  законодавства  передбачають  певні  винятки  у цій сфері.

Доходами, отриманими у Польщі, вважаються, зокрема, доходи від:

  • праці, що виконується у Польщі на підставі службових відносин, трудових відносин, надомної праці та кооперативних трудових відносин, незалежно від місця виплати винагороди за працю,

  • діяльності, що  виконується  особисто  на  території  Польщі,  незалежно  від місця виплати винагороди за працю,

  • господарської діяльності, що ведеться у Польщі,

  • розташованого у Польщі  нерухомого  майна,  у тому  числі  від  продажу такого нерухомого майна.

Варто  підкреслити,  що  доходом  є різниця  між  сукупними  надходженнями і витратами на їх одержання, за даний податковий рік. Якщо  платник  податку  отримує  доходи  з більш  ніж  одного  джерела,  предметом  оподаткування  у даному  податковому  році  є сума  доходів  з усіх  джерел надходжень.

Ось приклади джерел надходжень:

  • трудові відносини, пенсія,

  • діяльність, що виконується особисто,

  • несільськогосподарська  діяльність,

  • наймання, піднаймання, оренда, суборенда, а також інші договори подібного характеру,

  • грошові капітали та майнові права,

  • продаж, зокрема: нерухомого майна або його частини, а також частки в нерухомому майні.

Спосіб обчислення податку на доходи фізичних осіб залежить від джерела надходжень, з якого цей дохід отримано.

Доходи від найманої праці, пенсій або господарської діяльності оподатковуються за  прогресивною  податковою  шкалою.  Наприклад,  згідно  з чинною податковою шкалою, якщо дохід, який підлягає оподаткуванню, становить менше за  85528  злотих,  податок  становить  18%  суми  цього  доходу  мінус  так  зв.  сума зменшення  податку  у розмірі  556  злотих  02  грошів.  Якщо  дохід,  який  підлягає оподаткуванню, становить понад 85528 злотих, податок становить 14839 злотих 02 грошів, плюс 32% від суми доходу, що перевищує 85528 злотих.

Існують  різні  способи  стягнення  податку  на  доходи  фізичних  осіб.  Найчастіше цей   податок   утримується   протягом   податкового   року   податковим   агентом (наприклад,  роботодавцем)  у формі  авансових  платежів  (наприклад,  у випадку доходів від трудових відносин) або фіксованого податку.

Податок на доходи фізичних осіб може також сплачуватися протягом податкового  року  безпосередньо  платником  податку  у формі  авансових  платежів.  Так відбувається  у випадку  ведення  господарської  діяльності  (йдеться  про  так  зв. несільськогосподарську діяльність). Платники податку зобов’язані у такому випадку сплачувати авансові платежі за період від січня до листопада, у термін до 20 числа кожного місяця за попередній місяць, шляхом здійснення перерахування на рахунок податкового управління за місцем проживання платника податку.

Після  закінчення  податкового  року,  у термін  до  30  квітня  наступного  року,  усі платники  податку  на  доходи  зобов’язані  подавати  до  податкових  управлінь  за місцем  проживання  декларацію  про  розмір  отриманого  доходу  (або  зазнаних збитків) у даному податковому році (тобто: декларацію за податковий 2014 рік слід подати до 30 квітня 2015 року).

Податкова  декларація  подається  у формі  заповненого  бланка  PIT, детільніше про це в статті “Порядок подання податкової декларації PIT на території Польщі”Далі  ця  декларація  перевіряється  податковим  управлінням. Розрахунки  здійснюються  з урахуванням  сплачених  авансових  платежів.  Якщо сума  авансових  платежів  є нижчою  за  суму  податку,  який  необхідно  сплатити, платник податку повинен доплатити суму, якої не вистачає, здійснюючи, наприклад, переказ на рахунок свого податкового управління. А у випадку, коли сума авансових  платежів  є вищою,  платнику  повертають  суму  надлишково  сплаченого податку. Податкове управління повертає гроші платника податку протягом 3-х місяців  з моменту  подання  декларації  (гроші  висилають  на  рахунок,  номер якого платник податку вкаже у заповненому бланку NIP; у випадку відсутності банківського  рахунку  гроші  висилають  поштою  на  адресу  проживання  платника).

Платник податку, який не подасть у встановлений термін податкової декларації, має два виходи з ситуації:

  • він може повідомити податкове управління про неподання декларації, передаючи при  цьому  всі  документи,  необхідні  для  встановлення  бази оподаткування  і розміру  належного  податку,  а також  сплатити  негайно або  у термін,  визначений  податковим  управлінням,  належний  податок  на доходи разом із відсотками; у такому випадку платник податку не підлягає покаранню, а сплачує лише відсотки за затримку,

  • він може подати податкову декларацію після встановленого терміну, скоюючи  при  цьому  податкове  кримінальне  правопорушення,  що  означає необхідність  сплати  штрафу  у розмірі,  як  правило,  до  кількохсот  злотих, у залежності від матеріального та майнового стану платника податку.

Перша  можливість  спричинить  проведення  податкової  процедури,  можливо, також податковий контроль. Друга можливість не вимагає контролю чи податкової процедури, оскільки платник податку сам повідомляє про базу оподаткування  та  належний  податок.  Однак,  мінусом  у цьому  випадку  є штраф.  Третім «виходом» із ситуації нездійснення жодних кроків і очікування, що податкове управління  помітить  факт  неподання  податкової  декларації.  У цьому  випадку податкове  управління  встановлює  платнику  податку  штраф,  а також  приймає постанову про проведення податкової процедури з метою встановлення розміру податкових зобов’язань.

Платник  податку,  який  запізниться  з поданням  декларації  та  врегулюванням податкових  зобов’язань,  які  з неї  випливають,  у першу  чергу  муситиме  заплатити крім цих зобов’язань також нараховані відсотки за затримку. У свою чергу, штраф  за  несплату  податку  у встановлений  термін  може  становити  від  однієї десятої до двадцятикратного розміру мінімальної заробітної плати. Однак платник податку, який долучить до декларації, яку подаватиме із запізненням, лист з так зв. активним каяттям, пояснюючи, зокрема, причини затримки, може уникнути санкції з податкового кримінального кодексу. Подаючи декларацію відразу після встановленого терміну, наприклад, 4 чи 5 травня, варто звернутись до податкового управління з клопотанням про відмову від призначення штрафу, вказуючи особливі  обставини,  які  вплинули  на  недотримання  терміну.  Податкові  управління відносно часто відмовляються від призначення штрафу.

Джерело: за матеріалами інформаційного пакету для іноземців –громадян третіх країн під ред. А. Мікульської.

Передрук інформації, що розміщена на сайті Polonia-Consulting, без згоди адміністрації суворо заборонено!

Be the first to comment

Leave a Reply