Польська влада змінює законодавсто щодо купівлі іноземцями сільськогосподарських земель

, Корисна інформація

З 1 травня 2016 року іноземці фомально зможуть без обмежень купувати у Польщі землю сільськогосподарського призначення, про це повідомляє українська служба “Польського радіо”. Проте новий закон про земельний устрій, який нині приймається у Польщі на вимогу протестуючих фермерів, ускладнить придбання землі іноземцям. Документ вже схвалив парламент і нині він чекає на підпис польського президента.

Як наголошує видання «Dziennik.Gazeta Prawna», в Україні 44% земель сільськогосподарського призначення, – це родючий чорнозем, а у Польщі такого добра лише 1%. Може тому іноземці не дуже квапляться купувати польську землю. Отримавши відповідний дозвіл від міністерства внутрішніх справ, сьогодні іноземці можуть купувати землю не сільськогосподарського призначення. Землі ж, прямого сільськогосподарського призначення продаватимуться іноземцям у Польщі лише з 2016 року, – такий термін польський уряд узгодив під час вступу до Євроспільноти. Польські фермери, які протягом останніх років не раз проводили акції протесту, стверджують, що через підставні особи, польську землю поступово викуповують іноземці, тому вони проти продажу державної землі економічним суб’єктам, що пов’язані з закордонним капіталом. Ще два-три роки тому під час таких протестів тодішній міністр сільського господарства Станіслав Калемба, визнав, що справді трапляються випадки, коли землю орендують компанії з іноземним капіталом. Але, – наголошував, – сільськогосподарська земля не повинна бути елементом спекулятивних торговельних операцій. Міністр запевнив, що його відомство чітко аналізує ситуацію на ринку торгівлі землею і обіцяв посилити контроль за цим процесом. Словом, протести рільників, можна сказати, досягли своєї мети, бо міністр Калемба, а згодом депутат Сейму вніс минулого року на розгляд парламенту проект нового земельного закону, а нинішній міністр сільського господарства та розвитку села Марек Савицький також доклав багато зусиль, аби новий закон про землю прийняв парламент. Після підпису президента, він вже матиме шанс втілитися у життя.

– Це закон, який має врегулювати принципи обігу землею сільськогосподарського призначення в Польщі, яка не буде дискримінувати нікого з-зовні. Але, ми хочемо, щоб принцип першості мали сусіди, тобто – рільники, які проживають у даній місцевості, хочемо щоб була можливість формувати величину господарств, тобто малі господарства, до 300 гектарів, матимуть першість при купівлі. Певну роль гратиме й вік фермера – якщо ми маємо двох покупців, одному 25, а другому 64, то нелегко було б рішитись на продаж старшій особі. Закон також запобігатиме надмірній концентрації землі в руках одного власника і створенню великих виробничих сільськогосподарських латифундій. Тобто, ми хочемо, аби Сільськогосподарські палати, зміцнені територіальним самоврядуванням, самі обирали покупця, і щоб ціна у даному випадку не була визначальною. Ціну повинен встановлювати речознавець, але процедура вибору покупця повинна вплинути на поліпшення аграної структури в Польщі, – каже Марек Савицький.

Втім, іноземці не викуплять польську землю, як цього побоюються польські фермери:

– Польська земля, звичайно ж, залишиться в Польщі, але хто її купуватиме? Якщо ми впровадимо механізми, подібні до французьких чи німецьких, то тоді землю купуватимуть сусіди, які проживають поруч. Але, якщо ми не впровадимо необхідні рішення, то її тоді куплять ті, хто заможніший. Сьогодні не часто, але трапляються спекуляції сільськогосподарською землею. Тому ті вирішення, які опинилися в проекті закону повинні вберегти нас від спекуляції землею на цілі, що не обов’язково пов’язані з виробничою діяльність, – каже Марек Савицький.

Голова Агентства рільничої нерухомості Лешек Сьвєнтоховський наголошує: новий закон передбачає, що коли покупець чи продавець землі сільськогосподарського призначення не буде фермером і, польським громадянином, тоді в обороті землі посередником буде Агентство рільничої нерухомості. Планується, що Агенство буде створювати реєстр земель сільськогосподарського призначення.

Ініціатори закону про сільгоспустрій прагнули, щоб його підписав президент Броніслав Коморовський, але так не сталося. Тож, голова Крайової ради сільськогосподарських палат Віктор Шмулевич вважає, що схвалити новий земельний закон повинен вже новий президент Анджей Дуда:

– Ми знаємо про те, що Польща була країною, де найдовше розтягнуто термін, що заборонє продаж землі іноземцям. Але, якщо ми сьогодні не впровадимо закони, які рішенням президента можуть бути підписані, або й ні, то тоді це призведе до того, що матимуть місце спроби придбати її не тільки тими іноземцями, хто сам буде займатися землеробством, а й тими, хто закладатиме землю як банківський капітал, причому це також стосується й наших, вітчизняних бізнесменів. Адже, ціна на землю увесь час зростає і немає ризика, що вона буде падати. А для справжніх земельних виробників ґрунт через це часто вже стає малодоступним, – каже Віктор Шмулевич.

Як показують дані рапорту Lion’s Bank, з часу входження Польщі у 2004 році до Європейського Союзу ціна сільськогоспорської землі у Польщі постійно підвищується, протягом 10 років вона зросла на 400%. За один гектар необхідно заплатити в середньому 7 тисяч 700 євро. Але, така ж земля в інших країнах ЄС коштує набагато більше – майже 18 тисяч євро. Найбільше гектар землі коштує на Мальті (130 тисяч), найменше у країнах Балтії – від тисячі до двох тисяч євро.

Та все ж, Віктор Шмулевич переконує у розмові з агентством Newseria, що земельна ділянка – це ласий шматочок, це певний спосіб розміщення капіталу:

– Тому ми вважаємо, що після 2016 року необхідні юридичні рішення, дуже важливо, щоб президент підписав закон про земельний устрій. Він буде більше спрямований на тих рільників, які хочуть на землі працювати, він зобов’язує покупця п’ять років проживати у даній ґміні та особисто займатися рільництвом. І це не є якоюсь новиною, точно так роблять і в інших країнах, – в Угорщині, Франції, Німеччині, там також боронять землю від голландців чи данців і вона там ще дорожча. Там теж діє обіг землею, але щоб її купувати необхідно дотримуватися певних умов. Тому, я вважаю, що закон, хоча й має багато вад, необхідно підписати, – каже Віктор Шмулевич.

Останні дані за минулий рік показують, що іноземці отримали 271 дозвіл на придбання землі загальної поверхні більше 1000 гектарів (у 2013 році було 252 дозволи на 697 га). Найбільше це стосувалося ділянок у Великопольському, Любуському, Вармінсько-Мазурському, Лодзькому, Мазовєцькому та Поморському воєводствах. А серед купуючих найбільше було громадян України (59 дозволів на набуття 20 га), Німеччини (36 дозволів, 78 га), Голландії, Франції та Білорусі. Останні купили один гектар польської землі. Але, під оглядом поверхні землі у Польщі домінує голландський капітал. З іншого боку, як наголошують експерти з Бюро сеймового аналізу, Європейська Комісія може піддати під сумнів новий земельний закон, бо євросоюзне право забороняє дискримінацію громадян і фірм з країн, що є членами Євроспільноти. Комісія вже піддала під сумнів закони з обігу землею у Литві, Угорщині, Болгарії та Словаччині, – це ті країни, де охоронний період на продаж землі завершився минулого року.

Джерело: ураїнська служба “Польського радіо”.

Be the first to comment

Leave a Reply