Наслідки нелегального перебування на території Польщі

Нелегальне перебування

Нелегальне перебування – перебування, яке суперечить положенням умов в’їзду іноземців на територію Республіки Польща і їх перебування на цій території. Нелегальне перебування на території РП має місце в ситуаціях, коли іноземець:

  • не має дійсної візи, або іншого важливого документу, що дозволяє йому в’їхати на територію Республіки Польща і перебувати на цій території;

  • не покинув території Республіки Польща після використання допустимого періоду перебування;

  • нелегально перетнув кордон, або намагався його перетнути;

  • нелегально працює, або працював;

  • веде економічну діяльність невідповідно до діючих законів,

  • не має достатніх грошових засобів для перебування на території Республіки Польща;

  • його дані з метою заборони в’їзду внесено до SIS (Шенгенська Інформаційна Система), або до Національного реєстру осіб, перебування яких є небажаним на території Республіки Польща.

 Обов’язок повернення

У випадку нелегального перебування іноземця на території Республіки Польща порушується адміністративне провадження з метою зобов’язання його до повернення.

Провадження в справі зобов’язання до повернення порушує і веде Комендант відділу Прикордонної Варти, або Комендант підрозділу Прикордонної Варти.

Добровільне повернення

У рішенні про обов’язок повернення може бути визначений термін добровільного повернення строком від 15 до 30 днів, відлік якого починається з моменту вручення рішення. У випадку видачі такого типу рішення, іноземець зобов’язаний покинути територію Республіки Польща протягом вказаного в рішенні часу (виїзд до іншої держави ЄС/держави Шенгенської зони не є виконанням цього рішення).

Іноземець, якому у рішенні визначено термін добровільного повернення має можливість скористатися допомогою у добровільному поверненні. Фінансування такої допомоги може бути забезпечене Головним Комендантом Прикордонної Варти і може включати в себе, зокрема: покриття дорожніх витрат, адміністративних витрат пов’язаних з отриманням проїзних документів, необхідних віз і дозволів, вартості харчування в дорозі, а також вартості надання медичної допомоги.

 Примусове повернення

Термін добровільного повернення не вказується у рішенні, якщо орган, що веде цю справу вирішить, що існує ймовірність втечі, або цього вимагають інтереси національної оборони і безпеки держави чи охорони безпеки та громадського порядку. Рішення, в якому не зазначено терміну добровільного поверннення виконується примусово.

Примусове виконання рішення може настати тоді, коли після виконання рішення, в якому було визначено термін добровільного повернення:

– існуватиме ймовірність втечі іноземця;

– подальше перебування іноземця становитиме загрозу для оборони і безпеки держави;

– іноземець не виконає зобов’язання покинути територію РП протягом вказаного в рішенні терміну.

Якщо рішення про зобов’язання до повернення буде виконане примусово, іноземець буде зобов’язаний покрити витрати по його виконанню. Розмір витрат буде встановлений в адміністративному порядку. Якщо витрати зміняться, рішення у цій справі може бути змінено.

Витрати по видворенню можуть бути покладені, залежно від обставин, які стали основою видачі рішення про повернення, на:

  • особу, яка запрошує,

  • суб’ект, який доручає виконання робіт, або виконання визначених функцій,

  • наукову організацію, яка прийняла іноземця з метою реалізації дослідницького проекту.

Внаслідок примусового виконання рішення про зобов’язання до повернення, персональні дані іноземного громадянина, як правило, вносяться до SIS з метою відмови в’їзду. Тим самим, заборона в’їзду, яка охоплює іноземного громадянина, стосується не тільки території Польщі, але також і інших держав Шенгенської зони.

Затримання

У разі порушення провадження про зобов’язання до повернення, іноземець може бути затриманий на строк, що не перевищує 48 годин. Однак, якщо орган який здійснив затримання вирішить направити заяву в суд про затримання іноземця в осередку, що охороняється, або про застосування відносно нього арешту для іноземців, термін затримання може бути продовжений на строк не довший, ніж 24 години.

Засоби, які забезпечують виконання рішення   

Якщо у виданому рішенні про зобов’язання до повернення не вказано терміну добровільного повернення, або з обставин справи випливає, що таке рішення буде видано, орган Прикордонної Варти може не звертатися до суду із заявою про затримання іноземного громадянина в осередку, що охороняється, або про застосування відносно нього арешту для іноземців та замість цього зобов’язати іноземця – до часу виконання рішення про зобов’язання до повернення:

  • з’являтися у визначених проміжках часу в зазначеному органі Прикордонної Варти;

  • внести грошову заставу в певному розмірі,

  • передати проїздний документ в депозит,

  • проживати у визначеному місці.

Якщо з обставин справи випливає, що іноземець не буде дотримуватися своїх обов’язків, або в разі якщо їх не виконує, його можуть затримати в осередку, що охороняється, або в арешті для іноземців. Рішення у цій справі виносить суд після того, як вислухає іноземця.

Як правило, час перебування осередку, що охороняється, або в арешті для іноземців не перевищує 3 місяців. Термін цей може бути продовжений на певний час (щоразу на строк не довший 3 місяців) у разі, коли термін виконання рішення про зобов’язання до повернення буде продовжений і якщо іноземець, щодо якого видано таке рішення не співпрацює з органом Прикордонної Варти на користь його виконання.

Максимальний період перебування осередку, що охороняється, або арешті для іноземців, як правило, становить 12 месяців. Все ж, термін цей може бути продовжений на наступні 6 місяців у разі внесення під час перебування в осередку, що охороняється, або арешті для іноземців заяви про визнання статусу біженця, а також у разі направлення в суд скарги на остаточне рішення про зобов’язання до повернення разом з клопотанням про призупинення його виконання.

Продовження терміну добровільного повернення

Зазначений в рішенні строк добровільного повернення може бути продовжений, якщо іноземець зобов’язаний особисто постати перед польським органом публічної влади, якщо його присутності на території РП вимагають інтереси держави, у випадку виняткової особистої ситуації, яка зумовлюється тривалістю проживання на цій території,  зв’язками сімейного та суспільного характеру, або необхідністю продовження навчання його малолітньої дитини.

Унаслідок вищезазначених обставин, за заявою іноземця, термін добровільного повернення може бути одноразово продовжений також вже після винесення рішення про добровільне повернення.

Термін добровільного повернення після продовження не може бути довшим, ніж рік.

У разі продовження строку добровільного повернення до моменту виїзду з території Республіки Польщі іноземця можуть зобов’язати:

  1. відзначатися в певному проміжку часу в зазначеному органі Прикордонної Варти,

  2. внести грошову заставу в певному розмірі до моменту пред’явлення квитка на повернення,

  3. передати проїздний документ в депозит до моменту пред’явлення квитка на повернення,

  4. проживати в зазначеному місці.

Заборона в’їзду 

У виданому іноземцеві рішенні про зобов’язання до повернення буде винесено заборону повторного в’їзду на територію Республіки Польща, або на територію Республіки Польща та інших держав Шенгенської зони. Цей термін складає від 6 місяців до 5 років залежно від обставин, на основі яких було видано рішення.
Заборона повторного в’їзду на територію Республіки Польща та інших держав Шенгенської зони виноситься в разі видачі рішення про зобов’язання до повернення, в якому:

1) не визначено терміну добровільного повернення;

2) визначено термін добровільного повернення – у випадку, якщо іноземець протягом цього періоду:

  1. a) не покине територію Республіки Польща, або

  2. б) перетне, чи намагатиметься перетнути кордон всупереч положенням закону.

Скасування заборони в’їзду

Заборону в’їзду  можна скасувати за заявою іноземця, якщо іноземець доведе, що: 

  • виконав зобов’язання, які випливають з отриманого рішення,

  • його в’їзд на територію Республіки Польща, або інших держав Шенгенської зони має відбутися у зв’язку з обґрутованими обставинами, зокрема з гуманітарних міркувань;

  • іноземцеві надано допомогу в добровільному поверненні.

Інші наслідки видачі рішення

В день, коли було видане рішення про зобов’язання до повернення стане остаточним, в силу закону відбудеться анулювання національної візи, а наявні дозволи на тимчасове проживання і дозвіл на роботу втратять силу.
Якщо рішення про зобов’язання до повернення було видане у зв’язку з порушенням правил перебування на території Республіки Польща на підставі дозволу на перетин кордону в рамках місцевого прикордонного руху, в день коли рішення буде остаточним, в силу закону відбудеться анулювання наявного дозволу на перетин кордону в рамках місцевого прикордонного руху.

Найважливіші права іноземця в провадженні про зобов’язання до повернення

Під час провадження про зобов’язання до повернення іноземець  має право, зокрема:

  • подати оскарження рішення про зобов’язання до повернення, виданого Комендантом відділу Прикордонної Варти, або Комендантом підрозділу Прикордонної Варти, до Керівника Управління у справах іноземців протягом чотирнадцяти днів з моменту вручення рішення;

  • подати заяву про продовження терміну добровільного залишення території РП;

  • користуватися послугами перекладача;

  • висказатися щодо зібраних доказів перед видачею рішення;

  • діяти через уповноважену особу;

  • подати заяву про надання статусу біженця;

Кримінальна відповідальність

Нелегальне перебування іноземця тягне за собою також відповідальність за адміністративне правопорушення.

На іноземця, який перебуває на території Республіки Польща і не має юридичного права на проживання наклається грошовий штраф. Такому ж покаранню піддається іноземець, який на вимогу відповідних органів не пред’являє документів, що надають йому право на перебування на території Республіки Польща, грошових засобів, або документів, які підтверджують можливість їх отримання.

Відповідальність за правопорушення у формі грошового штрафу загрожує також іноземцеві, який ухиляється від виконання зобов’язань покладених на нього в ході провадження про зобов’язання іноземця до повернення, а саме:

  • не виконує зобов’язання покинути територію Респубілки Польща протягом терміну, визначеного в рішенні про зообов’язання іноземця до повернення, або у рішенні про продовження терміну добровільного повернення;

  • не виконує зобов’язання відмічатися в певних проміжках часу в органі зазначеному в рішенні про продовження строку добровільного повернення;

  • залишає місце проживання, визначене для нього у рішенні про продовження терміну добровільного повернення.

Джерело:www.luck.msz.gov.pl

Be the first to comment

Leave a Reply