Підстави для відмови у видачі карти тимчасовго перебування

Мало кому відомо, що іноземцеві можуть відмовити у видачі дозволу на тимчасове перебування і працю з причин що залежать від іноземця, так і з причин що залежать від польського працедавця. Статтями 100, 117 та 117а Закону про іноземців, перераховано причини для видачі Воєводою рішення про відмову у наданні дозволу на тимчасове перебування і працю.

 

ВИНА ПРАЦІВНИКА:

Згідно статті 100 Закону про іноземців, Воєвода відмовляє у видачі дозволу на тимчасове перебування, якщо:

1) іноземець не відповідає вимогам, що ставляться для отримання дозволу на тимчасове перебування і працю, і не довів обгрунтованість свого перебування у Польщі протягом періоду що перевищує 3 місяці, або
2) дані іноземця фігурують в Списку іноземців, чиє перебування на території Польщі є небажаним, або
3) дані іноземця фігурують в Шенгенській Інформаційній Системі (SIS, Systemie Informacyjnym Schengen) з метою відмови у в’їзді, або
4) цього вимагають міркування обороноздатності, або державної безпеки, або охорони безпеки і громадського порядку Польщі або це пов’язано з виконанням ратифікованих Польщею міжнародних договорів, або
5) під час провадження у справі у заяві іноземця було зазначено неправдиві особисті дані, фальшиву інформацію або до заяви було долучено документи, що містять такі дані чи інформацію, або іноземець признався до неправди або укрив правду, або підробив чи переробив документ з метою його використання як оригінального, або використовува такий документ як оригінальний, або
6) іноземець має заборгованість у сплаті податків (за виключенням випадків, коли Законом передбачено право звільнення, відстрочення чи розстрочення сплати податків), або
7) іноземець не повернув коштів пов’язаних з виконанням рішення про зобов’язання до повернення на батьківщину, котрі були покриті з державного бюджету Польщі, або
8) іноземець підлягає обов’язковому лікуванню на території Польщі згідно статті 40 Закону o zapobieganiu oraz zwalczaniu zakażeń i chorób zakaźnych u ludzi, проте не виражає згоду на таке лікування, або
9) заява була подана під час нелегального перебування іноземця на території Польщі, або коли іноземець нелегально перебуває на території Польщі.
Окрім цього, іноземцеві можуть відмовити в видачі повторного дозволу на тимчасове перебуванняу у випадку невиконання останнім обов’язку передбаченого статтею  113 Закону про іноземців (наприклад при непоінформуванні Воєводи про зміну чи втрату праці власником карти перебування), якщо заява про надання наступного дозволу на тимчасове перебування була подана перед тим, як мине 1 рік від дня закінчення дійсності попереднього дозволу на тимчасове перебування або від дня коли рішення про скасування дозволу на тимчасове перебування набрало законної сили.
Частина 2 статті 117 Закону про іноземців передбачає безпосередні причини відмови у видачі дозволу на тимчасове перебування та працю. Згідно якої, якщо іноземець був засуджений вироком польського суду за злочин пов’язаний з отримманням дозволу на працю (Zezwolenie typu A – воєводське запрошення) або дозволу на тимчасове проживання і працю за статтями  270 (підробка документів), 271, 272, 273 (використання документів що посвідчують неправду), 274 (збут документів, що посвідчують особу) або 275 (використання чужого документу або його крадіжка чи привласнення) Kodeksu karnego.
Також іноземцеві відмовлять у видачі дозволу, якщо він не відповідає критеріям, що були зазначені в інформації старости про відсутність можливості задоволення кадрових потреб працедаця на на місцевому ринку праці (тобто коли роботодавець зазначив зависокі вимоги стосовно кандидата на працю в його фірмі, а іноземець не може ці вимоги підтвердити).
ВИНА РОБОТОДАВЦЯ

Відповідно до частини 1 статті  117 Закону про іноземців у видачі дозволу відмовляється якщо:

а) Фірма-працедавець або особа, що нею управляє була покарана за правопорушення передбачене частиною 1 статті 120 Закону o promocji zatrudnienia i instytucjach rynku pracy, і на протязі 2 років від призначення покарання була покарана за подібне правопорушення,
b) працедавець був покараний за вчинення правопорушення передбаченого частинами 3-5 статті 120  Закону o promocji zatrudnienia i instytucjach rynku pracy, або

c) є фізичною особою, засудженою вироком суду (що набрав законної сили) за статтями 218-221 Kodeks karny, або
d) є фізичною особою, засудженою вироком суду (що набрав законної сили) за статтями 270-275 Kodeksu karnego (розшифрування статтей кримінального кодексу дивись в розділі Вина працівника), за злочин вчинений ним з метою отримання іноземцем дозволу на працю, або
e) є фізичною особою, засудженою вироком суду що набрав законної сили за злочин, передбачений статтею 9 (нелегальне працевлаштування іноземців у Польщі) або статтею 10 (нелегальне працевлаштування іноземців у Польщі в умовах особливого використання) Закону o skutkach powierzania wykonywania pracy cudzoziemcom przebywającym wbrew przepisom na terytorium Rzeczypospolitej Polskiej, або
f) працедавець був правомірно покараний за правопорушення, передбачене статтею 11 вищезгаданого Закону (за доручення  іноземцеві нелегально перебуваючому в Польщі, праці не пов’язаної з господарською діяльністю цього підприємства).

Окрім цього, згідно статті 117a Закону про іноземців у видачі дозволу на тимчасове перебування та працю можуть відмови, якщо працедавець не володіє достатніми фінансовими ресурсами ані джерелами доходу потрібними для покриття зобов’язань, що виникають внаслідок доручення праці іноземцеві (тобто працедавець не має коштів на виплату заробітньої платни, на сплату податків та внесків до загальнообов’язкових фондів). Також іноземцеві може бути відмовлено з причини припинення працедавцем господарської діяльності, або викреслення працедавця з відповідного реєстру або коли стосовно даного працедавця проходить ліквідаційна процедура (підприємство знаходиться в статусі ліквідації).

____________________________________________________________________________

Art. 100. Przesłanki odmowy zezwolenia na pobyt czasowy

1. Udzielenia zezwolenia na pobyt czasowy odmawia się cudzoziemcowi, gdy:
1) nie spełnia on wymogów udzielenia mu zezwolenia na pobyt czasowy ze względu na deklarowany cel pobytu lub okoliczności, które są podstawą ubiegania się o to zezwolenie, nie uzasadniają jego pobytu na terytorium Rzeczypospolitej Polskiej przez okres dłuższy niż 3 miesiące lub
2) obowiązuje wpis danych cudzoziemca do wykazu cudzoziemców, których pobyt jest na terytorium Rzeczypospolitej Polskiej niepożądany, lub
3) jego dane znajdują się w Systemie Informacyjnym Schengen do celów odmowy wjazdu, lub
4) wymagają tego względy obronności lub bezpieczeństwa państwa lub ochrony bezpieczeństwa i porządku publicznego lub zobowiązania wynikające z postanowień ratyfikowanych umów międzynarodowych obowiązujących Rzeczpospolitą Polską, lub
5) w postępowaniu w sprawie udzielenia mu zezwolenia na pobyt czasowy:
a) złożył on wniosek zawierający nieprawdziwe dane osobowe lub fałszywe informacje lub dołączył do niego dokumenty zawierające takie dane lub informacje, lub
b) zeznał on nieprawdę lub zataił prawdę albo podrobił lub przerobił dokument w celu użycia go jako autentycznego lub takiego dokumentu używał jako autentycznego, lub
6) zalega z uiszczeniem podatków, z wyjątkiem przypadków gdy uzyskał przewidziane prawem zwolnienie, odroczenie, rozłożenie na raty zaległych płatności lub wstrzymanie w całości wykonania decyzji właściwego organu, lub
7) nie zwrócił kosztów związanych z wydaniem i wykonaniem decyzji o zobowiązaniu cudzoziemca do powrotu, które zostały pokryte z budżetu państwa, lub
8) podlegając obowiązkowi leczenia na podstawie art. 40 obowiązkowe leczenie ust. 1 ustawy z dnia 5 grudnia 2008 r. o zapobieganiu oraz zwalczaniu zakażeń i chorób zakaźnych u ludzi, nie wyraża zgody na to leczenie, lub
9) złożył wniosek podczas nielegalnego pobytu na terytorium Rzeczypospolitej Polskiej lub przebywa na tym terytorium nielegalnie.
1a. W przypadku, o którym mowa w ust. 1 pkt 3, cudzoziemcowi można udzielić zezwolenia na pobyt czasowy z uwzględnieniem interesu państwa, które dokonało wpisu do Systemu Informacyjnego Schengen, jeżeli zaistniały poważne przyczyny uzasadniające udzielenie tego zezwolenia, a w szczególności względy humanitarne lub wynikające z zobowiązań międzynarodowych.
1b. W przypadku, o którym mowa w ust. 1a, wojewoda lub Szef Urzędu w drugiej instancji:
1) zasięga opinii, o której mowa w art. 25 ust. 1 Konwencji Wykonawczej Schengen, za pośrednictwem Komendanta Głównego Policji;
2) informuje, za pośrednictwem Komendanta Głównego Policji, właściwy organ innego państwa obszaru Schengen o udzieleniu cudzoziemcowi zezwolenia na pobyt czasowy.
2. Cudzoziemcowi można odmówić udzielenia kolejnego zezwolenia na pobyt czasowy w przypadku niewykonania obowiązku, o którym mowa w art. 113 obowiązek zawiadomienia o ustaniu przyczyny udzielenia zezwolenia na pobyt czasowy, jeżeli wniosek o udzielenie kolejnego zezwolenia na pobyt czasowy złożył przed upływem 1 roku od upływu okresu ważności poprzedzającego go zezwolenia albo od dnia, w którym decyzja o cofnięciu zezwolenia na pobyt czasowy stała się ostateczna.

Art. 117. Przesłanki odmowy zezwolenia na pobyt czasowy i pracę

Poza przypadkami, o których mowa w art. 100 przesłanki odmowy zezwolenia na pobyt czasowy, udzielenia zezwolenia na pobyt czasowy i pracę cudzoziemcowi odmawia się, gdy:
1) podmiot powierzający wykonywanie pracy lub podmiot zarządzający nim lub kontrolujący go:
a) został prawomocnie ukarany za wykroczenie, o którym mowa w art. 120 przepis karny ust. 1 ustawy z dnia 20 kwietnia 2004 r. o promocji zatrudnienia i instytucjach rynku pracy, i w ciągu 2 lat od ukarania został ponownie ukarany za podobne wykroczenie lub
b) został prawomocnie ukarany za wykroczenia, o których mowa w art. 120 przepis karny ust. 3-5 ustawy z dnia 20 kwietnia 2004 r. o promocji zatrudnienia i instytucjach rynku pracy, lub
c) jest osobą fizyczną skazaną prawomocnym wyrokiem za przestępstwo, o którym mowa w art 218-221 ustawy z dnia 6 czerwca 1997 r. – Kodeks karny (Dz. U. z 2016 r. poz. 1137, z późn. zm.), zwanej dalej “Kodeksem karnym”, lub
d) jest osobą fizyczną skazaną prawomocnym wyrokiem za przestępstwo, o którym mowa w art 270-275 Kodeksu karnego, popełnione w związku z postępowaniem w sprawie wydania zezwolenia na pracę, lub
e) jest osobą fizyczną skazaną prawomocnym wyrokiem za przestępstwo, o którym mowa w art. 9 zatrudnianie cudzoziemców przebywających w RP nielegalnie lub art. 10 zatrudnianie przebywających w RP nielegalnie cudzoziemców w warunkach szczególnego wykorzystania ustawy z dnia 15 czerwca 2012 r. o skutkach powierzania wykonywania pracy cudzoziemcom przebywającym wbrew przepisom na terytorium Rzeczypospolitej Polskiej, lub
f) został prawomocnie ukarany za wykroczenie, o którym mowa w art. 11 powierzanie wykonywania przebywającemu w RP nielegalnie cudzoziemcowi pracy bez związku z działalnością gospodarczą ustawy z dnia 15 czerwca 2012 r. o skutkach powierzania wykonywania pracy cudzoziemcom przebywającym wbrew przepisom na terytorium Rzeczypospolitej Polskiej;
2) cudzoziemiec:
a) nie posiada formalnych kwalifikacji lub nie spełnia innych warunków, które są wymagane, w przypadku zamiaru powierzenia mu wykonywania pracy w zawodzie regulowanym w rozumieniu art. 5 objaśnienie pojęć pkt 4 ustawy z dnia 22 grudnia 2015 r. o zasadach uznawania kwalifikacji zawodowych nabytych w państwach członkowskich Unii Europejskiej (Dz. U. z 2016 r. poz. 65), lub
b) został skazany prawomocnym wyrokiem za przestępstwo, o którym mowa w art 270-275 Kodeksu karnego, popełnione w związku z postępowaniem w sprawie wydania zezwolenia na pracę lub udzielenia mu zezwolenia na pobyt czasowy i pracę, lub
c) nie spełnia wymagań podmiotu powierzającego wykonywanie pracy cudzoziemcowi określonych w informacji starosty o braku możliwości zaspokojenia potrzeb kadrowych tego podmiotu.

Art. 117a. Przesłanki odmowy udzielenia zezwolenia na pobyt czasowy

Udzielenia zezwolenia na pobyt czasowy i pracę można odmówić, jeżeli podmiot powierzający wykonywanie pracy cudzoziemcowi nie posiada środków finansowych ani źródeł dochodu niezbędnych do pokrycia zobowiązań wynikających z powierzenia pracy cudzoziemcowi lub nie prowadzi rzeczywistej działalności gospodarczej, rolniczej lub statutowej uzasadniającej powierzenie pracy cudzoziemcowi w danym okresie, w szczególności zawiesił działalność lub został wykreślony z właściwego rejestru lub jego działalność jest w okresie likwidacji.
Наші контакти:
LEGAL CONSULTING
ul. Kościelna 3 (II piętro)
63-600 Kępno
Polska
+48 537 132 312
+48 603 993 051 (є Viber)
Lcdunaj@gmail.com

Стаття була корисною? – тоді поширюй її серед своїх друзів.

 Копіювання і передрук інформації, що розміщена на сайті Polonia-Consulting, без згоди адміністрації суворо заборонено!

©  Wszystkie prawa zastrzeżone